Сторінка психолога

Правило 7

Щодня знаходьте привід посміятися.

Почитайте, подивіться, послухайте, розповідайте про що-небудь веселе. Умійте посміятися над собою.                                                    Сміх є дієвим засобом                               боротьби                зі                               стресом.

Пам’ятайте, щоб вище наведені поради стали діяти, недостатньо їх прочитати, зрозуміти прочитане, потрібно їх обов’язково спробувати.

Поради від Вікторії Назаревич

ТЕРАПІЯ МАЛЮВАННЯМ

Кожен малюнок має індивідуальний та неповторний характер. Коли ми щось створюємо, ми не просто отримуємо задоволення від процесу, а й сам процес для нас є цілющим.

• В процесі малювання на символічному рівні можна:

- виразити внутрішній емоційний стан;
- поділитися своїми переживаннями;
- звільнитися від почуттів та проблем;
- заспокоїтися та
віднайти психологічну рівновагу;
- наповнитися ресурсом.

• Можна самостійно влаштовувати сеанс арт-терапії у домашніх умовах. Навіть, якщо таке заняття й не буде однаково ефективне, як те, що проводять професійні психологи, воно, все одно, принесе користь.

При такій терапії головне – не думати, а дати волю тілу та рукам, повністю розслабитися і малювати.
Ніяких заборон та обмежень.
Просто творчість…

"У ситуації невизначеності, емоційного та інформаційного вигорання, тотальній небезпеці та близькості до смерті, нам важко концентруватися на майбутньому, логічно й вільно програмувати та уявляти. Тому зараз головним помічником є природа.
Природа - ресурс безмежної сили та відновлення."

МАЛЮЄМО

- Дерева, які ми посадимо.
- Будинки, які побудуємо.
- Мости, які відновимо.
- Квіти, які розквітнуть на моїй землі.
- Сонечко перемоги України.
- Птахи, що літатимуть у вільному небі.
- Плодючі лани України.
- Веселкові ранки моєї України.

- Креативні веселки:
- квіткові,
- візерункові,
- солодкі
- великодні,
- веселки захисту,
- веселки внутрішньої сили,
- веселки, яких не існує,
- веселки гумору,
- веселки зі слів.

Втомився - малюй квіти.

Злий - малюй лінії.

Болить - ліпи.

Нудно - заповнюй аркуш паперу різними кольорами.

Сумно - малюй веселку.

Страшно - плети макраме, або роби аплікації з тканини.

Відчуваєш тривогу - зроби ляльку-мотанку.

При обуренні - рви папір на дрібні шматочки.

Відчуваєш занепокоєння - складай оригамі.

Хочеш розслабитися - малюй візерунки.

Важливо згадати - малюй лабіринти.

Відчуваєш невдоволення - зроби копію картини.

Відчуваєш відчай - малюй дороги.

Треба щось зрозуміти - намалюй мандалу.

Потрібно відновити сили - малюй краєвиди.

Хочеш зрозуміти свої почуття - малюй автопортрет.

Важливо запам'ятати стан - малюй колірні плями.

Якщо треба систематизувати думки - малюй соти чи квадрати.

Хочеш розібратися в собі та у своїх бажаннях - зроби колаж.

Важливо сконцентруватися на думках - малюй крапками.

Для пошуку оптимального виходу із ситуації - малюй хвилі та кола.

Відчуваєш, що "застряг" і треба рухатися далі - малюй спіралі.

Хочеш сконцентруватися на цілі - малюй сітки та мішені.

Поради для батьків, які допоможуть підлітку розвинути впевненість у собі:

1.Уникати критики. Принаймні, намагайтеся висловлювати критичні зауваження якомога менше. Підлітки часто приймають критику за спробу присоромити їх, або глузування. Тому, якщо вам щось дуже не подобається у поведінці дитини, знайдіть час, щоб спокійно і доброзичливо про це поговорити.

2. Демонструвати повагу. Не ставтеся до проблем та страхів підлітка, як до дитячих капризів. Не дозволяйте собі моралізаторства та зарозумілого тону. Дітям потрібна ваша підтримка.

3. Заохочувати творчість. Людині важливо досягати успіху в тому, що вона любить, а якщо при цьому її підтримують рідні та близькі, то це придає сил та наснаги.

4. Пояснити,  що зовнішність не має значення. Переконати дитину, що здоровий глузд, вміння відстояти власну думку, гігієна, внутрішні опори – ось запорука успішної соціалізації, впевненості у собі. А не зовнішній лиск та наслідування примхам модних тенденцій.

5. Підтримувати дитину, коли в її житті стається неприємність. Коли діти стикаються з неприємностями, батьки повинні нагадати, що на шляху до успіху можуть траплятися і невдачі, але, навіть, якщо у підлітка щось не виходить, не слід  цим докоряти (зрозуміти та підтримати).

6. Вчити сприймати помилки, як життєвий досвід. «Якщо ви вчитесь на помилках, то зміцнюєте впевненість у собі» – стверджують психологи.  І якщо батьки сприймають помилки, як можливість удосконалюватись, то й дитина зможе цього навчитись.

7. Дати можливість самостійно вирішувати посильні проблеми. Надмірна батьківська допомога може перешкоджати розвитку впевненості в собі.

8. Вчити підлітка бути сильним, впевненим у собі.

Не забувати, що впевненість у собі – один з найкращих подарунків, які батьки можуть зробити своїй дитині.

Рекомендації батькам для збереження та підвищення мотивації до навчання у школярів початкових класів.

1. Проявляти інтерес до навчання дитини (розмовляти про навчання, онлайн-уроки, школу, вивчати підручники, читати книги дитини тощо).
2. Не лякати дітей труднощами, які можуть виникати під час  навчання.
3. Говорити  з повагою про школу, вчителів, однокласників у присутності дитини та без неї.
4. Обговорювати життєві плани та мрії, визначати їхній зв'язок із результатом навчання.
5.  Стимулювати особистим прикладом  дитину до навчання (розповідати про цікаві та повчальні історії зі свого шкільного життя, показувати збережені фотографії, грамоти, атестати та дипломи).
6. Вислуховувати думки та власні відчуття дитини про навчання, емоційно підтримувати її.
7. Створювати умови захищеності та любові для почуття впевненості та безпеки дитини під час  онлайн - навчання.
8. Спілкуватися з вчителями, показуючи дитині зацікавленість у її діяльності (успішності, спілкуванні, поведінці).
9. Заохочувати дитину до  спілкування   з однокласниками та друзями.

Дистанційне навчання: рекомендації для батьків

Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напруженими.

1.Пам’ятаємо,   зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від обмежень. Тобто, зараз діти потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги,  розуміння.

2. Бути в контакті зі станом дитини та  її почуттями, чесно говорити про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “ Мені самому складно зараз . Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо план на день. Я потребую твоєї допомоги”.

3. Слідкувати, щоб день не  перетворювався на суцільне виконання домашніх завдань.

4. Подбати, щоб у дитини, яка навчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, виділіть окремий куточок.

5. Слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви.  Молодші школярі втомлюються за 10 - 15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.

 6. Відчиняти вікна, провітрювати кімнату, дбати про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

 7. Допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти план. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань , у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або меседжер.

 8. Запам’ятати, коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити –

наприклад, до навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.

 9. Знайти домашній варіант  активації до роботи (навчання): зробити ранкову зарядку,    вмити обличчя прохолодною водою, переодягнутися.

 10. Обговорювати з дитиною, чи потрібна їй допомога, яка і кого саме з батьків. А потім – що вдалося, що ні і чому саме.

 11. Відмічати 5 речей, які порадували Вас кожного дня та навчити цьому мистецтву Вашу дитину та інших членів родини.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Дитина вчиться заради задоволення, заохочення. Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.

1. Подбати, щоб, за можливості, не збивався звичний режим.

 2. Визначити, щоб  для навчання було окреме місце. Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.

 3. Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика.

 4. Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилин. Потім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.

5. Пам’ятаємо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони навчаються. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.

6. Пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре. Так званий метод “зеленої ручки” - підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.

СЕРЕДНЯ ШКОЛА

У школярів середньої школи під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання.  Можна сказати, як не шкода це визнавати, що в середній школі мотивації до навчання практично немає, або вона зароджується.

 1. Пам’ятаємо, підлітки чинять опір батькам, вчителям дуже складно працювати з підлітками. Якщо мама ще й починає керувати їх навчанням – це вдвічі гірше. Тому було б чудово разом із підлітком обрати та встановити певний звуковий сигнал, який кличе його робити уроки. Так можна організувати весь денний розклад.

  2. Виявляємо повагу. Підлітку важливо, аби ми бачили в ньому авторитетну фігуру. Тож якщо ми зараз запропонуємо частину родинної відповідальності на нього, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок і в наші стосунки, і у відчуття сили самим підлітком. Ми можемо поставити пряме запитання: “Чим я можу бути для тебе корисним, що я можу зробити для тебе зараз?”. Наступний крок: “Я не хочу, аби твій день перетворювався на суцільне навчання, давай подумаємо, що там буде ще”. Щодо навчання можна сказати: “Давай сплануємо, скільки часу потрібно на кожен предмет, і скажи мені сам – тебе контролювати чи не треба?”.

 4.Запитуємо  підлітка, як краще облаштувати його місце.

 5. Проговорюємо, як ми цінуєте те, що він робить. Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати. Але йому також важливо бачити, що якщо він щось зробив – це він, умовно кажучи, зробив не даремно.

6. Дбаємо про гідний приклад. Підліток може спитати: “Чому я маю це все робити, якщо ти взагалі нічого не робиш?”. Ми можемо вимагати чогось від дитини тільки тоді, коли їй є, що від нас дзеркалити. Я можу очікувати, що мої діти займаються зарядкою, якщо я сама займаюсь. Вони мають бачити, що ми вчимось або працюємо з дому. І це буде геніально – якщо ми всідаємось або разом, або кожен у своїй кімнаті, і до нього долітає, як ви слухаєте лекцію або працюєте.

Поради для учнів під час дистанційного навчання.

Навчання вдома або дистанційно з будь-якого іншого місця може бути дуже ефективним, головне – самоорганізація. Прості поради допоможуть впоратися з великим обсягом роботи і навіть навчитися отримувати задоволення від занять.

1. Створити навколо себе зону тиші й спокою. Перед початком заняття захиститися від усього, що вас відволікатиме.

 2. Подбати про фізіологічні потреби. Фізіологічні потреби теж не мають відволікати. Під час  онлайн-заняття, звичайно, захочеться пити – адже інтенсивна розумова діяльність викликає спрагу. Заздалегідь потрібно потурбуватися про запас свого улюбленого напою або ще краще – води.  Перекус теж має бути приготований заздалегідь: проста і поживна їжа, наприклад, фрукти чи овочі. Уникати їсти тільки солодке, залишити шоколадному батончику роль десерту – тоді й настрій підвищиться, і з травленням все буде гаразд. Зручний одяг (має відповідати процесу навчання), що не стримує рухів, комфортна температура в кімнаті – усе це теж дуже важливо. Пам’ятати про провітрення кімнати, в якій займаєтесь (брак кисню спричиняє погіршення засвоєння матеріалу).

          3. Відпочивати. Під час онлайн - занять робити заплановані перерви: після кожних 45 хвилин перемикатися на щось інше. Краще за все походити, порухатися, можна зарядитися позитивними емоціями від спілкування з друзями (ось тут і виручить телефон),  перекусити. Довше, ніж на 20 хвилин, відволікатися не варто – адже так можна і забути про головну мету.

          4. Мати  мету. Дати відповідь собі на ті запитання, які вас турбують і відволікають від занять. Ось вони, стукаються у ваш мозок: “Як я складу іспит?  Вступлю чи не вступлю? Яка в мене буде професія? Скільки я зможу заробляти? Як стати краще за всіх?». На ці запитання необхідно відповісти, інакше мозок буде весь час до них повертатися. Можно навіть виписати їх на папір або обмежитися усними відповідями, головне – щоб вони були логічними, а не емоційними. Наприклад: «Як я складу іспит?» – «Якщо вивчу ось цей матеріал і ось той, то здам добре, все залежить від мене».

5. Позбавитися будь-якого внутрішнього негативу, пов’язаного з навчанням. Відстежити свої думки з цього приводу. Наприклад, «Це надто складно для мене» варто казати «Так, це складно, але я молодець і я впораюся».

6. Враховувати  свій тип сприйняття інформації. Буває, що усі умови дотримані, уся родина ходить навшпиньки, улюблена ручка на столі, зошити і книжки розкладені навкруги. А ось посидючості бракує. Хочеться бігати й стрибати, але час іде, контрольні усе ближче. Що ж робити? По-перше, усвідомити, що ви належите до кінестетичного типу і потреба в русі – така ж важлива для вас, як їжа і сон, тільки треба правильно використати її в навчанні.

Спробуйте такі прийоми:

–        коли читаєте матеріал – підкреслюйте, конспектуйте, робіть таблиці.

Поєднання руху з розумовою діяльністю допоможе запам’ятати матеріал, краще його систематизувати.

–        доки вчите, сидіть нерухомо й зосереджено, а коли повторюєте чи відповідаєте – можна порухатися. Ви здивуєтеся, але запам’ятати вийде набагато більше.

Звичайно, це не всі корисні поради, але найголовніші, які допоможуть під час дистанційного навчання і впоратися з будь-яким обсягом матеріалу.

6 порад, як зосередитись на виконанні завдань:

1.       Відгородити себе від усього, що може відволікати

2.       Завчасно потурбуватися про фізіологічні потреби

3.       Робити перерви по 15 хвилин між великими порціями матеріалу

4.       Звільнити свій розум від зайвих питань

5.       Перевести негатив у позитив

6.       Дозволити собі рухатись