ДЕНЬ ЗНАНЬ! (Захід проведено спільними зусиллями Забаренко Є.О директором КЗ " ЦДЮТ" Миропільської сільської ради та класним керівником 8 класу Мотузним М,М.)
Традиційно новий навчальний рік розпочинається з Дня знань. А де учні можуть долучитись до знань більше, ніж у бібліотеці? Тому учні Великорибицької філії Миропільського ліцею 2 вересня вирушили до найкращої установи в цій сфері – Комунального закладу СОР «Сумська обласна універсальна наукова бібліотека».
Цей похід за знаннями запам’ятається дітям за багатьма цікавими аспектами. По-перше, сам стиль будівлі, що уособлює чашу знань, східці символізують підйом до вершин, а яскраве сонячне світло зі стелі промовисто говорить, що навчання і є справжнім світлом для розуму.
По-друге, потрапивши в середину язик не повертається сказати, що ти в бібліотеці, бо внутрішнє відчуття, що це Палац або Собор Знань (навколо мармур, монументальні килими, приголомшлива по своїй красі кришталева люстра і т.п.).
По-третє, діти мали змогу потрапити в найпотаємніше місце – книгосховище, відчути пахощі книг, яким вже більше ніж півтора століття, побачити, як виглядає більш ніж пів мільйона видань і оцінити турботу високопрофесійних співробітників по збереженню і передачі знань, накопичених століттями, наступним поколінням.
По-четверте, масштаб вражає. Діти з невеликого села, які до цього мали справу тільки з шкільною чи сільською бібліотекою, отримали справжній культурологічний шок.
По-п’яте, було зруйновано міф про архаїчність бібліотек. Робототехніка, штучний інтелект, книги, що розмовляють, інтерактивний стіл і, звісно, суцільна комп’ютеризація відкривають нові можливості для навчання не тільки в Україні, а й за кордоном та пошуку своєї ніші у стрімко розвиваючомуся високотехнологічному світі.
Шосте і головне – це працівники закладу, бо без них це просто споруда з певним наповненням, а вони створюють ауру для пробудження допитливості, теплу, затишну атмосферу і, звісно, індивідуальний підхід до потреб кожного, спраглого до відкриття чогось нового відвідувача закладу. Діти, опалені війною, щиро вдячні Титаренко Ларисі Григорівні (заступнику директора), Сагайдак Світлані Василівні (завідувачці соціокультурологічним відділом по обслуговуванню молоді) та всім співробітникам за яскраву, змістовну та незабутню подорож у світ книг.
Єдине чого не вистачає цьому закладу – це маленького фонтанчика, щоб відвідувачі кидали в нього монети, щоб неодмінно повернутися. Хоча є кращий вихід – річний абонемент.
